Досвід безбар’єрності: Львів

Курс на безбар'єрність наша країна взяла ще декілька років тому, але саме останнім часом до досягнення цієї мети прикладаються неабиякі зусилля. Приймаються загальнодержавні та місцеві інклюзивні програми, для створення безбар’єрного середовища долучаються органи місцевої влади, громадські організації та бізнес, серед громадян ведеться просвітницька робота. Тобто суспільство спрямовує чимало ресурсів на те, аби створити «дружнє для всіх» середовище. В цьому контексті є дуже цікавим досвід Львова - міста, історично не дуже пристосованого до потреб маломобільних груп населення. Але за декілька років в місті Лева була проведена колосальна робота створенню інклюзивного міського середовища. Про неї, про те як Львову вдається створювати безбар’єрний простір, зберігаючи при цьому власне історичне обличчя, і піде мова.

Чого вдалося досягти

Хто хоча б раз декілька років тому був у Львові, пам'ятає і вузькі вулички з нерівної бруківки в центрі міста, і громадський транспорт, в який навіть фізично підготовленій людині було важко зайти, і вузькі входи зі сходами в кав'ярні та магазини. Зі старовинних будинків, які так прикрашають місто, було дуже важко вибратись на вулицю з возиком чи на кріслі колісному, а бордюри на пішохідних переходах, відсутність освітлення на деяких з них та багато інших перешкод робили місто майже геть не пристосованим для людей, які відчувають складнощі під час самостійного пересування. Але починаючи з 2019 року місто почало змінюватись. 

Як розповіла Христина Лебедь, керівниця управління туризму департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, саме з 2019 року в місті почалися зміни, спрямовані на створення безбар’єрного простору. За цей час вдалося зробити багато: сходи облаштовуються пандусами, будинки - підйомниками, на пішохідних переходах та паркінгах робиться пониження бордюрів, наноситься якісна розмітка, з'являється освітлення та звукові сигнали. За даними Ірини Маруняк, радниці міського голови, за цей період в місті було облаштовано 1716 понижень бордюрів до рівня проїзної частини - і ця робота продовжується, на цей рік заплановано зробити ще 811 понижень, на що місто витратить 12 млн грн. Для підвищення безпеки та комфорту всіх учасників дорожнього руху в місті облаштовано освітлення на 609 нерегульованих пішохідних переходах - і на цей рік заплановані роботи ще на 10. Для підвищення безпеки та зручності людей з порушенням зору переходи оснащують звуковими сигналами - і таких світлофорів у Львові вже 196, а в планах міста оснастити ще 309. 

Окремо варто відзначити обладнання будинків та закладів підйомниками та пандусами. 45 житлових будинків вже обладнані підйомниками - і за словами пані Ірини, цьогоріч планується встановити ще 28 таких такі пристроїв. А кількість пандусів взагалі важко порахувати: їх встановлює не тільки місто, а й бізнес. 

Окреме питання - щодо підвищення доступності доступності пам’яток архітектури. Адже тут важливо знайти баланс між історією та сьогоденням, зробити об'єкт доступним і не зашкодити його архітектурі. Для цього вивчається європейський досвід, який і впроваджується у Львові. «По кожному будинку, який є пам’яткою архітектури, вирішуємо питання індивідуально, залучаючи Управління охорони історичного середовища та фахівців-реставраторів», - підкреслює Ірина Маруняк .

Велика робота ведеться і щодо підвищення доступності громадського транспорту. За словами Ірини Маруняк, 52% комунального транспорту у місті вже є доступним - і рухомий склад надалі продовжує замінюватись на низькопідлоговий. До речі, частку низькопідлогових автобусів закупили приватні компанії, що свідчить про розуміння суспільством важливості усунення бар’єрів.

У місті створили карту із доступними зупинками громадського транспорту, де позначені такі, що є повністю доступні, частково доступні та такі, що потребують змін. До речі, наразі в місті 17% зупинок повністю доступні, а 56% - частково доступні.  Є певні недоліки, - говорить пані Ірина, - але ми їх поступово усуваємо: встановлюємо якісне покриття, облаштовуємо тактильну плитку, встановлюємо павільйони.

Становляться зручнішими і вулиці міста. Зокрема, ведеться  переоблаштування площі Ринок: бруківку на ній демонтують, шліфують і встановлюють назад. Це значно полегшує пересування головною площею міста для маломобільних груп населення. За словами Ірини Маруняк, наразі вже оновлено 753 кв.м площі - на них облаштовані доріжки доступності, і наразі роботи продовжуються. Цікаво, що фінансуються вони в тому числі за допомоги бізнесу та меценатів.

Рецепт змін

Для того, аби зробити Львів по-справжньому безбар’єрним, потрібні сумісні зусилля адміністрації міста, бізнеса та громади, - впевнені Ірина Маруняк та Христина Лебедь. Зокрема, з боку міської влади було зроблено чимало кроків. Наприклад, в липні 2023 року туристичний офіс запустив проєкт «Гостинність без обмежень», в рамках якого проводиться навчання працівників готелів та ресторанів коректній комунікації та взаємодії із людьми з інвалідністю, принципам просторової безбар’єрності. За словами Христини Лебідь, торік в ньому взяли участь працівники із 29 готелів та 59 ресторанів - і це навчання буде продовжено і у поточному році.

Експерти з інклюзивності та безбар’єрності, які проводять навчання, спільно з туристичним офісом розробили Довідник зі створення безбар’єрного середовища у закладах гостинності - посібник «Гостинність без бар'єрів», який містить приклади інклюзивних рішень для закладів розміщення та харчування, схеми організації простору, розміщення меблів і обладнання, основи коректної комунікації. До речі, Довідник цей безкоштовний та є у вільному доступі.

Ще одна серія навчань «Послуги без бар’єрів»  була проведена для 400 надавачів публічних послуг – представників закладів освіти, культури, місцевого самоврядування, водіїв громадського транспорту. Також були проведені профільні навчання для водіїв та контролерів громадського транспорту, в ході яких вони дізнались як комунікувати та допомагати маломобільним пасажирам. 

Але все ж таки для перетворення «звичайного» міста у місто «без бар'єрів» перший крок має зробити міська влада, впевнена Ірина Маруняк. Саме органи місцевого самоврядування повинні «взяти курс» на створення безбар’єрного простору та почати просувати цю ідею серед містян. Навчання, заохочення, допомога тим, хто прагне перетворити свій заклад у безбар’єрний простір - з цього починаються зміни на краще. «Дуже важливо навчати теорії, - говорить пані Ірина. - Люди мають знати яким саме має бути дійсно безбарєрний простір. Яким має бути ухил пандуса, на якій висоті монтувати поручні, яким має бути дверний отвір тощо. Все це вказано в ДБН, і саме про це ми розповідаємо доступною мовою. Для цього, зокрема, ми створили спеціальний посібник «Як перевірити доступність у громаді», в якому просто та зрозуміло викладені всі вимоги будівельних норм».

Багато залежить і від популяризації ідеї безбарєрності. Адже важливо, щоб кожен з нас розумів та підтримував важливість інклюзивності - і пишався тим, що робить свій вклад в створення такого простору. У Львові це добре розуміють. І саме тому, розповідає Ірина Маруняк, в планах запровадити спеціальну відзнаку для закладів, які доклали зусиль для створення безбар’єрного простору. На цю ж ідею «працюють» і мапи з нанесеними на них дружніми для маломобільних груп населення закладами - наприклад всі інклюзивні локації Львова відзначені на карті від Львівського туристичного офіса «Доступне місто. Львів». Також львівські локації, які зробили кроки у бік безбарʼєрності, можна знайти на карті «Місто без меж», яку створюють ЛУН Місто . 

Успішний кейс

Один з перших інклюзивних громадських просторів Львова - сквер Гідності - з'явився в результаті… конфлікту мешканців району з місцевим забудовником. Колись майбутній сквер був транзитним місцем, повз яке проходили містяни від кінцевої зупинки громадського транспорту в глибину житлових дворів та вулиць Сихова - і підприємець прагнув забудувати його частину торговим центром. Місцеві мешканці виступили різко проти такого плану, тож конфлікт був неминучий. «Але за допомоги нашої урбаністичної ініціативи Група 109, цей конфлікт трансформував енергію протесту в бажання оновити та переосмислити транзитний простір і створити місце для людей в якому зручно затримуватися, зустрічатися та відпочивати, - розповідає архітектор Володимир Палій, співзасновник архітектурної компанії ROOM 66 STUDIO. - Проект оновлення Скверу створювався партисипативним шляхом зустрічей та обговорень в співпраці з ініціативними мешканцями та Сихівською районною адміністрацією. В 2014 році це був не типовий, однак цікавий для всіх сторін шлях». 

Архітектори прагнули не просто «облагородити» занедбаний простір - а створити такий проєкт громадського простору, який би задовольняв всіх його користувачів. «Ми застосували принципи Універсального дизайну: прибрали бар'єрні елементи, додали зручні місця для сидіння, освітлення та оновили озеленення. Окремим викликом на той час була ідея інтегрування рішення з смугами тактильної плитки - тоді такий виріб виготовлявся в місті Дніпро і Сквер Гідності став чи не першим громадським простором де було комплексно запроектовані шляхи що направляють та попереджають людей з обмеженнями про зміну напрямку та ухилу в благоустрої». Цей проєкт став не тільки одним з перших у місті, а стартовим для подальших оновлень міських просторів з урахуванням інклюзивних потреб.

Безбар'єрний простір в наш час - це не фішка, а вимога, яка забезпечує важливий соціальний фактор в зручному, зрозумілому та доступному перебуванні людей в просторі міста, - переконаний архітектор. - Це є невід'ємна частина права на місто - як частини правильного і сталого розвитку міст. Саме тому в рамках покращення міст і створенні безбар'єрності та доступності мають бути зацікавлені всі учасники. І рух для досягнення та покращення простору міста має йти як знизу - від вимог мешканців, так і з сторони міських управлінь та бізнесу, - наголошує Володимир Палій.

P.S. Як бачимо, українські міста цілком можливо зробити безбар’єрними та зручними для всіх. Але для цього потрібні намір та зусилля всієї громади - органів міської влади, громадських організацій, архітекторів, проєктувальників, бізнеса та містян. І я впевнена, що дивлячись на успішний досвід міста Лева по перетворенню на інклюзивне місце, такі ж трансформації відбудуться і в інших містах нашої країни. 

P.P.S. 27-29 червня у Львові пройде «Львів Урбан Форум», який збере провідних експертів по урбан-темах. Вони поділяться своїми думками про те, як змінити наші міста на краще, якою має бути містобудівна політика та законодавство, які інструменти та ресурси можна вже використовувати для якісних перетворень у містах. Запрошую всіх небайдужих до цієї теми на цей захід - знайомитися з вдалими кейсами, висловлювати свої думки, знаходити однодумців!