Безбар’єрність: чому вона важлива та як її оцінити
В світі існує багато різних бар'єрів. Деякі з них виправдані та допомагають зробити життя в суспільстві більш комфортним та безпечним. А деякі - навпаки, стають перепонами, підсилюють дискримінацію та знижують якість життя як громадян, так і суспільства в цілому. Саме про ці - обмежуючі, несправедливі та дискомфортні бар'єри - хотілося б поговорити. А також про те, що кожен з нас може зробити, аби в нашому суспільстві їх стало менше.
Фізичні бар'єри: як їх «побачити»
Поки ми молоді та здорові, бар'єри нашого міста майже непомітні. Здолати бордюр на дорозі - та легко! Піднятися на п'ятий поверх хрущівки або перетнути поріжок до ліфта - нема питань! Зайти в громадський транспорт, відвідати кав'ярню чи крамницю на цокольному поверсі без пандуса - взагалі не проблема!
Але все кардинально змінюється, коли рівень нашої мобільності знижується - через будь-що. Спробуйте перейти дорогу, якщо ваші окуляри розбились і світ навколо став розпливчастим. Підняти сходами возика з дитиною. Зайти в громадський транспорт на милицях. Чи хоча б просто протиснутись в двері крамниці біля будинку з важким та об'ємним пакунком. Впевнена, ви одразу зрозумієте, що в нашому місті існує безліч фізичних бар'єрів, які створюють перешкоди для нормального життя всіх - і дуже різних! - киян.
Такі перешкоди варто виявляти та намагатись усунути вже зараз, не чекаючи, поки вони почнуть впливати саме на ваше життя - обмежуючі вже вашу мобільність та повноту життя. Адже всі ми колись станемо людьми старшого віку, і зовсім не факт, що до «золотих років» ми доберемось без проблем зі здоров'ям та не будемо відчувати складнощі під час самостійного пересування.
Тож вирушаючи до знайомого магазина чи улюбленої кав'ярні, спробуйте уважно озирнутись навколо та оцінити зручність цих закладів для маломобільних груп населення. А потім витратьте декілька хвилин на заповнення чеклиста «Місто без меж: заклади», аби інформація про заклад зʼявилася на мапі Місто без меж. Цим ви допоможете тим, хто відчуває складнощі під час самостійного пересування, знаходити та відвідувати ті місця, в які їм буде легко завітати та зручно перебувати. А собі заробите «плюсик в карму»:)
Будинок, в якому комфортно всім
Громадські місця - це не тільки магазини, кав'ярні, вулиці та сквери. Це ще і місця загального користування багатоквартирних будинків. І цей простір теж має бути зручним та комфортним для всіх мешканців. Саме тому сучасні будівельні норми та правила зобов'язують забудовників створювати безбар’єрний простір: монтувати зручні пандуси, проєктувати широкі дверні отвори в під'їздах, встановлювати ліфти, в які можна заїхати на кріслі колісному чи з дитячим візочком, дублювати написи шрифтом Брайля тощо. Звісно, деякі навіть сучасні ДБНи далекі від ідеалу безбар’єрності. А деякі забудовники ще й «дещо вільно» втілюють їх у життя, пропонуючи мешканцям спірні, з погляду безбар’єрності, рішення. Тож, на жаль, не всі новобудови, не говорячи вже про старі будинки, відповідають сучасним вимогам інклюзивності. Тому багатьом буде цікаво дізнатись, які дома є зручними для маломобільних груп населення - і за потреби вибрати квартиру для покупки чи оренди саме в них, не витрачаючи часу на перегляд заздалегідь незручних варіантів. Для цього буде достатньо зазирнути на ту ж мапу Місто без меж, аби подивитись, який рівень безбарєрності має той чи інший будинок і оцінити його ступінь комфорту для проживання.
Ця мапа, до речі, в процесі наповнення, і долучитись до цього процесу може кожен. киянин. Для цього достатньо заповнити чеклист «Місто без меж: житло» - і інформація про ваш чи сусідній будинок вже незабаром потрапить на карту.
Як оцінити безбар’єрність
Насправді пересічному громадянину оцінити реальну безбар’єрність закладу чи будинку може бути складно - адже він іноді просто не уявляє ті складнощі, з якими стикаються представники маломобільних груп населення при «виході в світ». Зависоко розташована кнопка виклику ліфта - і дотягнутися до неї з крісла колісного вже проблематично, крихітна кабіна - і в неї важко заїхати з дитячим візочком, вузькі дверні отвори чи «зустрічне» відкриття дверей у тамбурі магазина - і у людини зі значно більшою за середню масу тіла з'являється додатковий бар'єр. Таких нюансів доволі багато - але майже всі вони враховані в чеклистах «Місто без меж: житло» та «Місто без меж: заклади». Тут за різними параметрами оцінюють наявність та пристосованість для потреб всіх, в тому числі і маломобільних груп населення:
Вхідну групу, сходову частину та хол будинку
Подвір’я та внутрішній простір
Парковку та транспорт
Місця відпочинку
Укриття, тощо
Ці чеклисти - результат спільної роботи команд ГО ЛУН Місто та ГО Безбарʼєрність, і я дуже рада, що в Києві нарешті звернули увагу на потреби всіх містян. До речі, як пише ГО «Безбар’єрність», «за різними даними, до маломобільних груп населення належать від 30% до 50% українців. Це люди літнього віку, особи, здоров’я яких погіршене тимчасово (через травму чи хворобу), люди з інвалідністю, вагітні, діти до 7 років або люди з нестандартними розмірами тіла. І ніхто з них не має відчувати труднощів при самостійному пересуванні, орієнтуванні в просторі та отриманні послуг або інформації».
До речі, безбарʼєрний простір важливий не тільки для маломобільних груп населення - кожному буде зручно, коли немає додаткових барʼєрів. А доступність це не «для них», це для нас усіх. Тож давайте кожен з нас внесе свій невеликий вклад в створення безбар’єрного суспільства - і розповість про те, наскільки ваші улюблені заклади та будинки гостинні до всіх без винятку киян.